Нанківську Ікону занесено до святців

Нанківську Ікону занесен до святців

На сесії Священного синоду Української православної церкви 9 лютого 2004 року було прийнято рішення про занесення до святців Нанківської ікони Богородиці - місцево-шанованої святині Закарпатського краю.

Образ був явлений у с. Нанкові на Хустщині, в місцевості «Полянка», 1690 р. Згідно з народним переданням, господар поля, де з'явилась ікона, пожалів ділянку землі для побудови монастиря або каплиці на честь Пресвятої Діви. Ікону поставили на підводу, запрягли волів, але ті стояли, мов укопані, — затримані Божою силою. Ікона не хотіла залишати обране місце. Запрягли ще кілька пар волів, підганяючи, — і ненароком влучили батогом по святому образу. Від удару на нижній частині лику Богородиці з'явився шрам, а з очей потекли сльози. Через це ікону стали називати «Просльозивша». За таке зневаження до святині рід господарів поля було покарано — найбільша родина в Нанкові виродилася дощенту. Ікона ж залишила обране місце, просуваючись долиною річки Хустець. Існує передання, що на тому благословенному шляху виростали нарциси (відома Долина нарцисів, аналогічна якій є лише в Японїї).

Куди відвезено і де тепер оригінал нанківської ікони — невідомо. У нанківській Свято-Духівській церкві зберігається її копія, а на місці явлення святого образу забило джерело, де нині упорядковано колодязь. Уже понад три століття вода в криниці не висихає навіть у найбільшу засуху. Вода в цьому колодязі вважається чудодійною. Хто вживає її з вірою, виліковується від душевних і тілесних недуг. Житель Нанкова О. Довбака після молитов перед іконою в 2002 р. зовсім зцілився від паралічу. В. Бабусь, котра страждала від виразок на руках, в 2003 р. зцілилася, помазавши руки єлеєм від лампади, що горить перед образом.